Чи безпечно говорити відверто: конфіденційність у терапії
Автор: Редакція «Нарцис» · оновлено: 9 серпня 2026
Психологічна редакція: практикуючий психотерапевт
Відвертість — це основний інструмент терапії, тож без відчуття безпеки вона не працює. Тому конфіденційність тут не формальність, а фундамент.
Що це означає на практиці
Терапевт не розголошує інформацію про вас поза професійною роботою: не обговорює вас зі знайомими, не викладає історії в соцмережі, не розповідає рідним. Винятки визначаються законом та професійними правилами, а їхні межі фахівець має пояснити на початку роботи.
Терапевт може обговорювати професійні труднощі на супервізії. Такі обговорення також конфіденційні, а дані клієнта мають бути мінімізовані або знеособлені настільки, наскільки це можливо.
Де межі таємниці
Межі розкриття залежать від закону, ролі фахівця та конкретної ситуації — тому універсального списку не існує. Найчастіше йдеться про пряму загрозу життю або безпеці, і про такі винятки етичний фахівець попереджає одразу.
Про що можна питати терапевта
Ви маєте право спитати на першій сесії: як зберігаються нотатки, хто має до них доступ, як щодо запису. Окремо про платформу: відеосесія не записується, AI не слухає розмову. За окремою згодою клієнта й терапевта короткий конспект може формуватися лише на основі нотаток, які фахівець створює після сесії, — і цю функцію можна не використовувати. Деталі — у Політиці конфіденційності «Нарцис».
Якщо тема відгукнулася — не залишайтеся з нею наодинці.
Підібрати психолога під цю тему →Ще за темою
Як зрозуміти, що час звернутися до психотерапевта → Як обрати «свого» психотерапевта і не помилитися →Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної консультації фахівця.